Відбулись

25 квітня о 15:20

Як аграріям застрахуватися від тлі, "колорада" і палючого сонця

Аграрний бізнес вразливий до зовнішніх обставин – шкідники і аномальна спека можуть звести нанівець багатомісячні зусилля.  Страхувати ж врожаї при цьому привчилися далеко не всі.

Наш гість:

Володимир Юдін
засновник, директор з інновацій та розвитку аграрної агенції "АГРОС"

У деяких країнах з розвиненим аграрним сектором застраховано до 90% сільськогосподарських угідь, в Україні ж – лише 8%. В тому числі, через це українські фермери і аграрні компанії часто несуть шалені збитки.

Як правильно оцінити агроризики і як управляти ними? Як застрахувати свої угіддя та худобу, і на що варто звернути увагу? Яку програму вигідніше обрати, і скільки це коштуватиме? Які нові пропозиції з'явилися сьогодні на ринку агрострахування?

Дізнайтеся відповіді на ці та інші питання з нашої онлайн-конференції. 

- Добрий день. Вітаємо на онлайн-конференції Depo.ua. Сьогодні говоримо про те, як аграріям захистити своє господарство і врожай від тлі, "колорада" і палючого сонця. Наш гість – засновник, директор з розвитку та інновацій аграрної агенції "Агрос" Володимир Юдін. Добрий день, пане Володимире.

- Добрий день.

- Для початку таке питання. Наскільки я знаю, в Україні застраховано до 8% аграрних угідь, а навіть у сусідній Польщі ця цифра значно більше і складає 30%, а в деяких країнах – 90%. Чому так сталося?

- Як говорять американці, це питання на мільйон доларів. Я не знаю. Я не знаю, з чого саме почати перелік тих причин, які вважаються важливими для нестрахування свого врожаю.

- Це тривожна трошки ситуація. Якось вона виправляється? Щось намагаються зробити, аби її виправити?

- Якщо намагаються, то тільки страховики, страхові компанії. Ні держава, ні будь-які інші стейк-холдери не виказують жодної зацікавленості в цьому.

- Наскільки я знаю, у 2012-му прийняли закон про державну підтримку агрострахування…

- Час від часу навіть публікували програми, які мають отримувати державну підтримку. Але в бюджеті немає ніяких грошей на державну підтримку.

- Все в руках самих аграріїв, так?

- Так.

- Цей ринок збільшується, або все залишається на цьому ж рівні?

- Він дуже-дуже повільно росте.

- Як ви думаєте, що варто тут зробити, аби донести до людей важливість?

- Це дуже добре питання до Бога. Що він зробить, аби донести до людей питання важливості страхування їхніх врожаїв.

- Які наразі головні агроризики? І чи вони змінюються час від часу?

- Вони змінюються. Десять років тому вважалося, що в Україні є два важливих системних ризики. Системний ризик – це подія, яка може призвести до загибелі врожаю на великій території. Це посуха влітку і комплекс ризиків, пов'язаних із зимівлею. Останні п'ять чи шість років, можна сказати, що комплекси ризиків при зимівлі відступили. Але я впевнений, що не зникли.

- Це пов'язано зі зміною клімату?

- Можливо, це якесь із коливань. Пам'ятаю, десь з 2004-го по 2006-й чи 2007-й не було загибелі (врожаю) взимку. Щось подібне ми зараз бачимо десь року з 2013-2014-го.

- А як щодо шкідників, наприклад?

- Шкідники почуваються досить добре. Вони розмножуються. Допомагають аграріям з ними боротися засоби захисту рослин. Але одна з останніх новин, які я читав цього тижня, - це те, що у США з'явився бур'ян, який має стійкість до гліфосату та двох інших потужних гербіцидів. Це показує, що лише хімією не впоратися.

- Буває, що страхуються тільки від шкідників? Чи є такий пакет послуг на ринку? Наскільки це доцільно?

- Тільки від шкідників – ні, такого не практикується.

- Що б ви порекомендували, наприклад, аграрію-початківцю, який хоче захистити своє господарство, і займається, наприклад, розведенням плодових культур. Що йому робити, який мінімальний пакет послуг йому треба замовити, аби не переплатити, але відчувати себе більш-менш захищеним?

- Наприклад, це хтось у Вінницькій області посадив молодий яблуневий сад. Йому потрібно страхування врожаю від весняних заморозків, від граду, урагану. Це коштуватиме у Вінницькій області десь до 10% від вартості врожаю з виплатою до 90% від вартості врожаю. Тобто, якщо внаслідок заморозків чи граду в нього гине врожай стволового яблука, він отримує до 90% вартості врожаю.

- Це він має звернутися до страхового агентства і надати пакет документів. Що це за документи? Як, власне, підготуватися?

- Я б йому рекомендував звернутися до будь-якого брокера, який спеціалізується на агрострахуванні. Бо самотужки він звернеться до страхової компанії, отримає від них опитувальник, який заповнить, надасть ревізію свого саду, технологічну карту, отримає тариф з франшизою. Він має якось довести свою врожайність, яка буде застрахована. До нього має приїхати сюрвеєр (інспектор чи агент страхувальника, - ред.), який перевірить, чи на деревах є досить бруньок, щоб отримати врожай, який страхується, і все. Якщо він звернеться до брокера, брокер вичитає йому договір, покаже, де є вузькі міста. Брокер має провести перемовини зі страховою компанією, щоб ці місця перетворити на нормальні чи широкі. Брокер має надавати підтримку щодо передстрахувального огляду, контролювати його. З брокером працюється набагато простіше. І брокер додатково не коштує нічого.

- Тобто брокер свої гроші отримує від страхувальників?

- Можливі два варіанти. Є закон, який дозволяє брокеру отримувати винагороду від клієнта, але загальна практика – отримувати винагороду від страхової компанії. Якщо брокер приводить клієнта від страхової компанії, він отримує нагороду від страхової компанії.

- У співпраці з брокером таких вузьких місць немає? Він не може обманути клієнта?

- Дуже українське питання. Авжеж може. Але будь-яку людину можна обманути тільки раз. Страхування – доволі специфічний бізнес з огляду на декілька рис. Одна з цих рис – те, що кожного року брокер має приходити до однієї і тієї ж особи і укладати договір на страхування. Якщо ця особа не буде задоволена цим брокером, вона легко знайде альтернативу. І брокер залишиться без клієнтів.

- Тобто не практикуються такі афери серед українських брокерів? І можна бути відносно спокійними?

- Відносно.

- Одна з наших читачок цікавиться: якщо ти сам намагаєшся вникнути у договір, на які вузькі місця варто звернути увагу, щоб уникнути конфлікту і отримати свої гроші в разі чого?

- Це буде доволі довгий перелік. Наприклад. Щойно був укладений договір страхування врожаю яблук. Це поновлення, другий рік поспіль. Серед ризиків страхування, - ураган. Компанія, нікого не попереджаючи, міняє визначення ризику "ураган". Того року це був "вітер, понад 20 метрів в секунду", цього року "понад 32". Чому? "Так ми вирішили".

- Ага, тобто так, без попередження…

- Ми зійшлися на тому, що я поміняв слово. Зараз це не ураган, зараз це буря. Буря – 22 метри на секунду. Якщо мені хтось пояснить, нащо це. Але ось це одна з рис роботи брокера – треба бути дуже уважним. Людина, яка не займається цим професійно, легко це пропустить. І якщо щось трапиться, і вона прийде до страхової компанії… Щоб отримати відшкодування від бурі, треба принести договір від Гідрометцентру, що так, в Летичівському районі Хмельницької області була буря. Має бути вказана швидкість вітру. І якщо вона буде меншою 32 метрів на секунду, відповідь буде: "Вибачте, але це не страхова подія".

- Брокер і надалі допомагає – наприклад, отримати довідку від Гідрометцентру?

- Ну, якщо в цьому є необхідність. Якщо господарство знаходиться у Хмельницькій області, а брокер – десь ще, для господарства не проблема отримати довідку. Задача брокера – працюючи над текстом договору, зробити все, щоб у подальшому робота клієнта була б простою. Просто йде до локального Гідрометцентру і отримує довідку. Йому не потрібно вираховувати всі ці цифри – чи 25 метри на секунду – це вже ураган, чи ще не ураган. Він не має про це думати. Це робота брокера.

- А ще з вашої практики, які були у договорах підступні місця, які ви потім змінили?

- Це не підступність. Страхові компанії мають діяти в рамках, які їм визначив регулятор та закони. Один з документів, який регулює діяльність страхової компанії – це їхні правила. Якщо в правилах сказано, що ураган – це понад 32 метри на секунду, залишимо осторонь, чи це виправдано, чи ні, але так сама страхова компанія для себе вирішила. Ураган – 32 метри на секунду. І якщо до справи будуть додані довідки Гідрометцентру, що швидкість вітру була 27 метрів на секунду, страхова компанія не має права відшкодовувати.

- Тобто якщо ви бачите цей момент, ви просто змінюєте компанію?

- Спочатку вам треба пройти через відмову у відшкодуванні, якось залагодити відносини з клієнтом, а потім думати, до якої іншої страхової компанії звернутися. Знаєте, чим розумна людина відрізняється від мудрої? Розумна, передбачаючи халепу, шукає засіб, як з неї вийти, а мудра людина у халепу не попадає.

Ось цей приклад з визначенням урагану – дуже гарний приклад, як не потрапити у халепу.

Таких прикладів багато, але кожна ситуація індивідуальна.

- Наш читач запитує, чи можна застрахувати невеличку дачну ділянку – наприклад, шість соток. Якщо людина вирощує і продає кріп?

- Можна застрахувати будь-що. Але потрібно бути або юрособою, або ФОПом. Якщо дачна ділянка оформлена на ФОПа, то можна.

- Також запитують, чи можна застрахувати від рейдерства і від того, що врожай можуть вкрасти?

- Можна. Це називається протиправні дії третіх осіб. Це досить стандартний ризик у страхуванні врожаю. Виплата робиться за рішенням суду. І в моїй практиці був випадок, коли виплатили саме по протиправним діям інших осіб.

- Які нові страхові послуги останніми роками з'явилися на ринку?

- Нічого такого особливо нового, чого не було 10 років тому.

- Можливо, в чомусь є потреба?

- Я вважаю, було б добре отримати можливість страхувати дохід. Але має йтися про дуже великі агрохолдинги. Скажемо так: це продукт, який вимагає фіксування ціни на рівні біржі. В Україні, на жаль, немає біржі, чиї показники, чиї показники були б загальноприйнятними. Тому треба опиратися на біржі зарубіжні – Лондон, Париж чи Чикаго. Але технічно це можливо. Для великих агрохолдінгів можливо страхувати дохід як інтегрований показник, як страхування врожайності та ціни.

- Можливо, до вас зверталися з якимись нестандартними замовленнями? Які ви не могли задовольнити, але вони були нестандартні.

- Та досить часто. Наприклад, десь з півроку тому звернулася людина, яка хотіла почати виробництво, якщо не помиляюсь, конопляного масла. Людина вважала, що договору страхування врожаю коноплі буде досить для того, щоб отримати позику від банку. Коли з'ясувалося, що ні, ми розійшлися.

Часто звертаються люди з бажанням застрахувати коней. Це коштує від 1 до 5% від вартості коня. Але є виключення – не покриваються травми при спортивних змаганнях. Коли люди це чують, розвертаються і виходять.

Це дуже просто пояснити. В Україні немає спеціалістів, які б добре розумілися на спортивних змаганнях коней, скачках. І дуже просто списати травму коня на травму, отриманих під час скачок. Немає спеціаліста, які могли б сказати, чи це так і чи ні.

- Якщо говорити про худобу, кого найчастіше страхують? Якщо, наприклад, взяти курей…

- Курей… В моїй практиці був один договір, доволі давно. Худобу чи птицю майже не страхують. Виключно страхують, якщо йдеться про страхування застави. Добровільного страхування майже не існує.

- А якщо все ж таки страхувати курей? Це не від вартості однієї курки? Це буде якось по-інакшому?

- Одиницею страхування вважається кількість курей, яка утримується в одному курятнику чи комплексі одночасно. Якщо йдеться про цикл у 90 днів, кури які знаходяться в одному комплексі протягом 90 днів – це є одиниця страхування і період дії договору на цих курей.

- Серед ваших замовників переважають дрібні фермери чи великі агрохолдинги? Хто більше усвідомлює ризики і готовий страхуватися?

- Краще усвідомлюють ризики великі холдинги. Вони інакше ставляться до грошей. Дрібні фермери зазвичай, навіть якщо знають про страхування, ігнорують можливість. Навіть якщо робиш їм пропозицію, вони відмовляються.

- Можливо, у вас були історії, коли хтось не відмовився і таки застрахував? І таким чином – врятував своє господарство? Або менш пафосно – просто зберіг купу грошей?

- Так, звичайно. Врожай яблук. Був договір того року на страхування граду та заморозків. Був град. Господарство отримало у лютому 1 635 000 грн. Це на три чверті покрило річні витрати на працю цього господарство.

- Ще, можливо, такі історії, щоб заохотити людей?

- Кількість історій немає значення. Якщо людина хоче щось зробити, вона зробить. А якщо ні, то ні. Я можу щороку розповідати про клієнтів, які отримують відшкодування. Найбільша сума, яка була виплачена за моєї участі, це майже 60 млн грн, які були виплачені у 2017-му одному середньому холдингу. І що ви думаєте, наступного року вони не страхувалися.

- Вирішили, що у них вже є гроші…

- Не знаю, що вони вирішили, але не страхувалися.

- Чи доводилося вам довго і запекло відстоювати страховий випадок? Коли ви бачите, що це страховий випадок, а компанія каже, що ні.

- Ні, такої ситуації не було. Якщо це страховий випадок, це доволі очевидно. Такі суперечки можуть бути, але треба розуміти наступне. Українські страхові компанії – це доволі маленькі організації. Вони не мають досить грошей, щоб нести на собі усю відповідальність. Один гектар соняшника з врожайністю три тони з гектару, це 30 тис. грн вартості врожаю з одного гектару. 100 гектарів – це 3 млн. Це лише 100 гектарів. В Україні соняшника десь більше 1 млн га. Можете собі уявити, скільки коштує лише український соняшник? А якщо брати ріпак, пшеницю, кукурудзу, картоплю, буряк, що хочете… Тому українські страхові компанії перестраховуються – вони віддають частину відповідальності і частину отриманої премії у перестрахування. Перестраховують їх, як правило, першокласні західноєвропейські або американські компанії. Йдеться про компанії з мільярдним оборотом євро. Українська компанія бере десь 10-20% відповідальності, а решту передає у перестрахування. Коли йдеться про виплату, треба розуміти, що в гривні виплати української страхової компанії 10 чи 20 копійок, решта йде з-за кордону. Тому це вже полегшує ситуацію для страхової компанії. Вони розуміють, щоб бити горщики з агрохолдингом, і дійде до суду (а агрохолдинги ніколи не соромляться), можна легко програти і виплатити більше, ніж можна було б домовитися. Ці декілька факторів роблять ситуацію стерпною для страхових компаній.

- Малих фермерів теж не ображають без особливих потреб?

- Нема потреби ображати. Треба діяти за буквою договору і давати документи, які вимагаються договором. Якщо цього не робиться, виплачуються гроші.

- Якщо, наприклад, людина застрахувалася, а страхова компанія збанкрутувала. Хто людині виплатить збитки?

- Ніхто, на жаль.

- Чи трапляються такі історії на українському ринку?

- Я був свідком банкрутства декількох страхових компаній у 2008 році. Один з клієнтів не отримав відшкодування. Йшлося про не дуже значну суму у 100-200 тис. грн. Я теж не отримав гроші за свою роботу. І перестраховики цих компаній не отримали грошей.

- Але це, на щастя трапилося тільки раз у 2008-му.

- Так.

- Чому ці перестрахувальники – це західні компанії? Що заважає українському бізнесу розвиватися в цьому напрямку?

- Не знаю. Але того року я зустрічався з людьми, які розглядали можливість зробити перестрахову компанію. Це люди з України. Але поки до цього не дійшло.

- Можливо, ви знаєте кейси країн, де б ринок страхових послуг стрімко розвивався без державної підтримки?

- Ні. Україна – одна з дуже небагатьох країн, де трапляється посуха. Трапляється регулярно,  кожного року. Інші країни – це Австралія, Бразилія, ПАР, де немає державної підтримки. І у всіх цих країнах охоплення страхування від посухи – десь до 20%. Я не знаю, чого бракує Україні, щоб мати – ви на початку стріму сказали 8%, але я знаю про 5% - тож я не знаю, чого нам бракує, аби мати хоча б до 20%.

- От ви кажете посуха… Що це проблема для України. А які ще є проблемі, непритаманні іншим країнам, а ми з ними боремося?

- Ми не настільки унікальні. Все, що є у нас, є й в інших країнах. І навпаки.

- Як у нас з передбаченням аграрних ризиків. Я знаю, наприклад, у США на роки вперед продумують, яка може бути епідемія серед рослин, розробляють всякі штуки…

- Та ні, це дурниця – такі штуки. Я вже згадував про бур'ян, який отримав стійкість до гліфосату. Це із США. Достовірність прогнозу погоди більше ніж за 48 годин – менше 50%. Чи буде, чи ні.

- Тобто в таких дослідженнях немає смислу?

- Є дослідження, які обґрунтовуються інакше. Ми вважаємо, що швидкість танення льоду в Арктиці впливає на північно-атлантичну течію, яка несе тепло в напрямку Східної Європи. Але по-перше, ми можемо помилятися. І це не найважливіший фактор. Є й інші, які впливають на цю течію. Є ефекти Ель-Ніньйо та Ла-Нінья (характерні для екваторіальної зони Тихого океану протилежні екстремальні значення температури води й атмосферного тиску, що тривають близько шести місяців, - ред.), але вони більше стосуються країн навколо Тихого океану (Азії і в меншій мірі – Африки).

- Через зміну клімату в Україні починають культивувати тропічні рослини. Наприклад, мандарини. Чи доводилося страхувати такі культури?

- Ні. Це можливо, але ніхто не звертався.

- Але складності з цим би не виникло… Наприклад, той же індекс врожайності.

- Ні, за індексом врожайності цього не застрахуєш, тому що немає статистики. Це тільки почалося. Але можна застрахувати за класичною моделлю. Це модель страхування окремого господарства чи поля як одиниці страхування, яка базується на оцінці збитку.

- Є статистика, що найбільше в Україні страхують озимий ріпак, озиму пшеницю та озимі буряки. Чому саме ці культури? Вони якісь ризиковані?

- Майже 90%, може, трохи менше… До 90% усіх договорів страхування врожаю, які укладаються в Україні, це договори страхування врожаю в заставі у аграрного фонду і ДПЗКУ. Ці договори укладаються восени і у першу чергу стосуються озимих культур – озимої пшениці, ячменю та ріпаку.

- І буряки теж сюди відносяться?

- Ні. Буряки в Україні майже не страхують.

- Тобто, якщо підсумувати: от людина хоче застрахуватися і дзвонить до брокера. Скільки часу займає ця процедура, наскільки швидко підпишуть поліс, і наскільки швидко відшкодують збитки у разі потреби?

- Є стандартні питання при укладання договору страхування. Перш за все, треба дати врожайність фактичну за останні три чи п'ять років, яка була отримана на полях. Якщо це робиться швидко, протягом тижня з моменту отримання інформація договір може бути на руках.

- Як визначається ця цифра? Це зі слів людини чи має прийти якийсь аудитор?

- Зі слів людини. Ви працюєте на одній і тій самій землі роками. Ви маєте знати, яку врожайність отримуєте. Підтвердження не потрібно.

Договір укладається, виходячи з презумпції невинуватості. Якщо господарство знаходиться в області, де урожайність соняшника в середньому – три тони з гектару, і воно страхує близько трьох тон з гектару, ніяких особливих питань не виникає. Якщо вона страхує тону з гектара, окей, це коштуватиме дешевше. Але якщо вона хоче застрахувати п'ять тон, ось тут будуть питання. Щонайменше, їй буде треба відповісти, що ж вона такого робить, щоб отримати п'ять тон, там де інші отримують три. І якщо відповідь буде задовільною, вона може застрахувати п'ять тон.

- Що переконає тут страхову компанію?

- Дуже добре насіння, повна програма захисту рослин. Донесхочу добрив, сучасна техніка.

- З огляду на це, у вас, можливо, є дані про якихось фермерів-рекордсменів? Якщо при середньому показнику у три отримують сім. І що вони для цього роблять?

- Я не пам'ятаю зараз точно, хто. Але це було у лютому минулого року. Український клуб аграрного бізнесу щороку на своїй конференції оголошує рекордсменів по пшениці. І там було господарство, яке прийняло більше семи тон з гектару пшениці. В Англії – більше дванадцяти.

- Це вони придумали якесь ноу-хау чи купили сучасну техніку?

- Це все робилося дуже вчасно, дуже добре, дуже точно. Їм пощастило.

- Тобто іноді непотрібно і додаткових інвестицій, щоб отримати підвищені врожаї?

- Ні. Не вкладаючи нічого, ви нічого не отримаєте. Якщо ви хочете отримати щось, вам потрібно щось вкладати. І чим більше ви хочете отримати, тим більше вам треба вкладати.

- Ні. Я про те, що деякі хочуть там ультрасучасні дрони. І думають: "Тільки дрони мене врятують"… Можливо, ця практика доводить, що…

- Дрони – це інструмент моніторингу. Я ще не чув, щоб в Україні були дрони, які б могли робити якісь операції. Можливо, але я не чув.

- Це я про те, що іноді старанність і пильність не менше впливають на врожай, ніж дороговартісна техніка. Так?

- Так. Пам'ятаєте це: "Не прудким дістається успішний біг, але час і випадок для всіх". (цитата з Книги Екклезіаста, - ред.).

- А можливо, для того, аби створити оптимістичний настрій, розкажете історії бізнесу, які надихнуть українських аграрії не опускати руки?

- Їх не треба надихати, вони і так їх не опускають. Я б сказав про інше. Я персонально не можу себе уявити у ситуації, коли я вкладаю гроші у щось, що може загинути дуже швидко. Пройде град, і вже нічого немає. І ти з цим взагалі нічого не можеш зробити. Не можу собі уявити, щоб я це робив і не страхував. Це глупо. А люди так роблять. Я не розумію цього, якщо чесно.

- Тобто, багато врожаїв просто безслідно гине…

- Остання така погана подія, яка була в Україні – це зима 2010-2011-го на Півдні, де було дуже холодно і дуже багато снігу. І посуха 2016-го. Але жодна з цих подій не зачепила Україну так сильно, як події зими 2002-2003-го і весни 2003-го. У 2003-му Україна зібрала 24 млн тон збіжжя усього. Порівняйте це з 70 млн тон, які ми зібрали у 2018-му. Відчуйте різницю. Це була тільки погода. Коли трапиться щось подібне знову, ніхто не знає. Але пройшло вже 16 років, і вже я так думаю, що близенько.

- Ну, будемо все ж таки сподіватися на краще і на розумний підхід до бізнесу.

- Так, це нікому не зашкодить.

- Дуже дякуємо. До нових зустрічей на Depo.ua.

Поставити питання:

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Онлайн

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook