Відбулись

3 квітня о 14:00

Виграти вибори: Що треба робити Порошенку та не робити Зеленському

3 квітня 2019 року на сайті Depo.ua відбудеться онлайн-конференція за участі політтехнолога, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали.

Наш гість:

Віталій Бала
політтехнолог, керівник Агентства моделювання ситуацій

Аналізуємо результати першого туру виборів і будуватимемо прогнози на другий.
Говоритимемо про феномени Зеленського та Смешка, про перетікання голосів виборців і перспективи України у тому чи іншому випадку.

- Пройшов перший тур, у другому турі будуть Петро Порошенко і Володимир Зеленський. Говоритимемо про їх перспективи з Віталієм Балою, директором Агентства моделювання ситуацій. Отже, що треба робити штабу Порошенка, які застосовувати технології, щоби подолати розрив?

Для цього їм треба звернутись до агентства моделювання ситуацій, укласти угоду на дуже-дуже хороших умовах і тоді я розповідатиму що треба робити. Єдине, що можу сказати, це надскладна задача і виконати її буде непросто. Але знову ж таки, в силу певних причин, об’єктивних і суб’єктивних обставин, вона не є такою як «місія нездійснена». Тому, по великому рахунку, з хорошою працею, з хорошими підходами місію здійснити можна.

- Такий результат, в першу чергу на Західній Україні – це повний провал Петра Порошенка?

Ні, це не повний провал. Але згадаймо, що влітку та на початку осені всі говорили, що в нього там 5%. І навпаки в в грудні місяці говорили, що Тимошенко мала за соціологією 23% і всі говорили, і я говорив, що вона стовідсотково буде у другому турі. Все залежить від того, на які реперні, чутливі  точки команда президента може натиснути. Але для цього вона має їх вичислити, вона має зрозуміти, на що треба тиснути. Ми маємо розуміти, що, перше, явка – яка вона буде. Чи прийдуть, я їх називаю «противсіхи» - ті, хто голосували проти Порошенка, Тимошенко, Гриценка. Бо нема вже ні Тимошенко, ні Гриценка, ні інших політиків. Бо вони ніби були розчаровані у всіх і голосували за Зеленського як проти всіх. І виборча кампанія Зеленського була насправді така: всі погані, а я один Дартаньян. Хоча якщо придивитись до життєдіяльності і професійної діяльності Зеленського – це трошки не так. Але менше з тим йому це частково здалося і люди пішли голосувати. І можна зробити так, що вони будуть вже на 100% впевнені у його перемозі і можуть не прийти. Тобто явка в когось може просто знизитись, а в когось, за рахунок мобілізації ресурсів, піднятись.

- Експерти зараз говорять, що Петру Порошенгку варто зіграти у більше і менше зло. Тобто налякати західного виборця тим, що Зеленський – це курс на Росію…

Я вже можу дати пораду команді Порошенка. Безкоштовну. Особисто я не є прихильником обох кандидатів. Але я вважаю, що питання про більше зло не стоїть, адже Зеленський апріорі не може бути президентом в силу того, що він абсолютно не підготовлений. Якби у нас була вже усталена система влади, якби у нас ВВП на душу населення був хоча б тисяч 20 доларів, аби система працювала – ок, нема питань!. Я можу навести приклад Франції – 1980 рік. Тоді там дуже відомий комік, мало не ідол для французів, заявив, що він хоче у президенти. Його підтримували 16%. Він так і не висунувся, бо він сприймав це як жарт. Він все-таки зрозумів, що кожен має займатись своєю справою…

Тож моя порада: не треба говорити, що виборці Зеленського погані. Хоча там є малороси, до яких я не можу ставитись з повагою. Щоб ми розуміли, малороси – то пристосуванці, їм все-рівно хто буде, аби їм було добре. Є частина людей, які себе так вважають, але вони ніколи не стануть росіянами.

Чому в мене таке ставлення до Зеленського? Бо я подивився їх виступ у Юрмалі. Там вони облили лайном Україну. Не владу. Якби владу, питань нема. І  то треба мати певні межі, особливо за межами України – бо там сиділа публіка з Росії, яка плескала і дуже хіхікала.

І в цій ситуації треба зробити вирізки отих заяв і виступів. І на всіх можливих і неможливих носіях команди Порошенка треба це показувати. Не треба ні в чому звинувачувати ні Зеленського, ні його команду. Просто потрібно показувати. І от та частина, а я впевнений, що нас більше ніж малоросів, незважаючи на етнічні питання. Так от хай це побачать люди різних національностей, яких у нас десятки. І це на зрозумілій їм російській мові.

Я вважаю, що коли член команди Зеленського, виступаючи на одному з ток-шоу говорить, що зараз не на часі закон про мову, це Данилюк такий, колишній міністр фінансів. Тобто задумайтеся, українська мова в Україні – роз’єднує, вони говорять. Треба в цьому законі записати одне речення: вважаючи, що в Україні проживають представники різних національностей та етнічних груп, українська мова є мовою міжнаціонального спілкування. Щоби росіяни з болгарами спілкувались українською мовою, а не російською. Щоби болгари з угорцями спілкувались українською між собою, а не російською. Треба це зафіксувати, з дитячого садка це почати і я вам гарантую – 10, максимум 15 років, і питання мови спілкування в побуті взагалі не буде стояти. А тут закон, який має насправді стратегічне значення для успішного майбутнього України, один з представників команди Зеленського каже, що не треба приймати.

А це насправді є реформа свідомості, найголовніша реформа. Критики цієї реформи говорять: а що, від того стануть менше красти? Питання не в тому, чи стануть менше красти, справа в тому, що це потрібно для наших майбутніх успіхів. І люди мають це знати з дитинства. Це фундаментальні речі, а я бачу, що люди взагалі про це не думають.

- У другому турі боротьба вестиметься за електорат Тимошенко. Бойка, Гриценка. Вже зараз озвучується інформація, що штаби Бойка починають працювати на Зеленського…

Якщо говорити про електорат Бойка, який чітко позиціонував себе як друга Росії, говорив про якийсь позаблоковий статус, що я вважаю… Якби ми жили на якомусь острові як Австралія, тоді можна було б говорити про нейтральний статус.

Зеленський ніби має в програмі питання НАТО та ЄС. Тобто як ці люди, навіть якщо Бойко їм скаже, голосувати за Зеленського.

Повертаючись до виступів… Там є дуже неприємні речі, кілька десятків секунд, оцих новин, ньюз, які вони випускали. Там сенс у тому, що Росія відсовує кордони… А вже війна йде повним ходом. Тобто вони дозволяли собі такі речі, які, я вважаю, є абсолютно неприйнятними. Тому я все можу зрозуміти: можу зрозуміти недосвідченість, некомпетентність, але ніколи не зрозумію неповагу до моєї країни від претендента на посаду президента. Від чоловіка, який у такий спосіб ставився до країни. Чи робив він це свідомо, чи несвідомо… Навіть з приводу Юрмали. В мене була дуже емоційна реакція тоді. І так само в багатьох людей. А людина навіть не вибачилася за це. Кажуть деякі політологи, що він вибачиться, коли стане президентом. Але я в це вірю дуже важко.

Багато експертів говорять, що президентом має бути людина, яка має три «П»: порядність, професійність, професіоналізм. Тоді можна довіряти. Якщо немає хоча б одного з цього, тоді вже проблематично. Найгірше коли немає порядності.

- Можете пояснити феномен Смешка?

В нього немає ядерного електорату, як, до речі і у Зеленського. Того ядра, яке не можна розбити. Тобто якщо немає ядра 5-10 відсотків, можна дуже багато проблем такому кандидату зробити. До нього пішла частина значна від Гриценка. Він дійсно розумний, доктор технічних наук. Я з ним познайомився чи в 95-му чи в 96-му році, коли він був воєнним аташе в Америці. Тоді нас познайомив керівник військової розвідки. І в цьому плані людина абсолютно фахова.

Але проблема в іншому – ним насправді ніхто не займався. Я маю на увазі, ніхто не займався з точки зору «контр». І давайте будемо об’єктивними: в нього був карт-бланш на декількох інформаційних телеканалах, він там був постійно. А це коштує великі гроші. Тому не можна говорити, що з нічого він виріс. Там була хороша інформаційна підкладка, фундамент, який дозволив спозиціонувати себе. І люди пішли. Це ж ті люди, що проти діючої влади, з числа розчарованих. Тобто про ту «золоту акцію» - її може зовсім не бути насправді на парламентських виборах. Бо тепер за нього візьмуться, тепер можна подивитись, що це за виборці і звідки вони взялись. І фаворити захочуть взяти їх собі. Тому йому насправді треба розбудовувати свою структуру і показувати обличчя.

Так, він зробив суперзаявку, і це справді феномен. Але йому тепер треба набагато більше тепер витрачати, аби зберегти відсотки своєї підтримки. Бо не маючи ядра, треба це ядро на якихось поглядах і принципах формувати.

- На Західній Україні є суттєва кількість виборців Порошенка, Тимошенко, Гриценка, того ж Смєшка. Вони йшли голосувати проти Порошенка. І у другому турі в них буде вибір або не йти на дільниці взагалі, або голосувати проти когось з кандидатів. Чи реально, щоби Петро Олексійович залучив електорат, щоб виборець побачив щось у Порошенку…

Ті, хто там голосували за Тимошенко, Гриценка чи навіть за Смешка, це не точно всі голосувати проти Порошенка. От всі, хто проти Тимошенко, 90%, точно пішли за Зеленського. Але в додачу до того ще, до Зеленського прийшли ті, хто голосували і проти Гриценка, проти Бойка. Тобто ті, хто голосували проти тих кандидатів, тепер можуть піти і проголосувати проти Зеленського. Як це зробити – хай думають. Але це реально зробити. Насправді є з чим працювати, але треба, як кажуть в рекламі, заставити нас підняти місце, на якому ми сидимо, і піти взнати що тут нам прорекламували.

Часу обмаль, зрозуміло. Дивіться, Тимошенко: грудень – 23 відсотки. А реально – 13. Мінус 10%. Тобто є певні речі, які можна зробити.

Тому я би візуальну кампанію вів, не розказуючи який я гарний, а він поганий. Я би голосом кандидата – послухайте, кого ви хочете обдирати.

- Припустимо, Зеленський стає президентом. Що він робитиме: чи залишатиметься віртуальним, аби зберегти свій рейтинг і зайти в парламент? Що робитиме Порошенко?

Зеленський може опинитись в ролі того політика, над яким він стібався раніше. Тобто інші політики можуть над ним стібатись так само, як він стібався над ними. І вся країна буде отримувати від цього максимум задоволення.

Але він може зіграти і позитивну роль., коли парламент зможе працювати як справжній парламент. Треба зразу треба чітко прописати процедуру імпічменту, бо в нас ніби імпічмент є, але ніхто його не зміг зробити. Так само і референдум. Ще треба прийняти дуже прості закони: закон про кабінет міністрів, згідно діючої Конституції, і закон про Президента. Щоби голів обласних і районних адміністрацій призначав кабмін. Тобто вибудувати чітку парламентсько-президентську модель. Більше того, я можу сказати, що це може бути останній президент як інституція.

Чому парламенстська форма правління краща? Тому що навіть остання партія там вона не є програвшою. І ті прихильники, які за неї голосують, вони представлені у владі.

І тому він може зіграти роль каталізатора цих процесів.

Я безумовно ні в якому вигляді не уявляю, щоб така людина прийшла на посаду. А тим більше людина, яка відноситься з неповагою Для мене це ну просто непрйнятно. Але навіть в цій ситуації є позитиви. Якщо він стане, то я під сам в депутати і буду робити всі ці речі, щоби ми в перспективі перейшли на парламентську форму правління.

Нам насправді що треба зробити, щоб запрацювали соціальні ліфти? Це ж не тільки вибори, це й призначення. А кадри треба готувати. Безумовно треба поміняти закон, треба виборчий кодекс і міняти правила гри. Треба змінити підходи до ЦВК. В цій ситуації напевне треба приймати закони, які зменшують до мінімуму депутатські привілеї. Що там треба працювати. Це буде великий фільтр, бо багаті тоді не захочуть… І тоді ми зведемо до мінімуму людей, які ідуть до влади… бізнесмени.. коли буде поступово сформовано політичну еліту.

Ми маємо зрозуміти, що в українському парламенті, в Кабміні, я вже не кажу про президента, мають бути найкращі з нас. Не ті, що добре танцюють, співають.. А по інтелекту, по світогляду, по розумінню своєму. А до цього треба йти. І треба створити систему, коли до влади добиратимуться лише найкращі.

…Ми вибирали кого попало у владу, і тепер здається, що там професіонали. Але це ж не професіонали. У нас у Верховну Раду зайшли більше половини люди, які ніколи не були у політиці. І це самий некомпетентний парламент. Так, він самий проукраїнський. Але він самий некомпетентний за всю новітню історію України.

- Зеленський обіцяє назвати свою команду…

Я зараз розкажу як все може розвиватись. Я ж директор агентства моделювання ситуацій. От уявімо він став президентом. Що політики старого формату? Вони безумовно об’єднуються, бо відчувають загрозу. Вони заганяють його в Конституцію. І він реально нікого не зможе призначити. Тобто він не змінить нічого. Опоненти будуть його лупити. Оця його партія віртуальна.. ще невідомо що з нею буде за півроку. Бо з нього щось можна буде питати, а зараз же ж не можна. Тому всі, кого він візьме у команду, будуть радниками або в адміністрації… Це й буде їхня територія, де вони будуть керувати.

До речі, і в Порошенка, якщо він переможе, в наступному парламенті вже не буде так, як в цьому – найбільша фракція і підтримка.

І Зеленський також матиме у парламенті антипрезидентську більшість. Він не зможе назвати свого прем’єра. Він єдине що зможе – це накладати вето. Тому він може бути останнім президентом, реально посиливши діяльність парламенту.

Тому не варто думати, що тут щось буде велика трагедія, але я погоджуюся з західними аналітиками, які говорять, що буде моментальна пауза в зовнішній політиці. Хоча він не зможе звільнити міністра закордонних справ. Але є речі, які тільки глава держави може вирішити. Тому пауза все-одно може наступити.

Це тягне за собою фінансові питання. Це відразу б’є по гривні, по економіці. Це тягне за собою соціальні питання. І тоді всі ті «противсіхи» будуть за плакатами під адміністрацією президента. Бо люди не включають критичне мислення.

Траба давати собі звіт, що ми шукаємо сантехніка, а не того, хто буде грати роль сантехніка. От говорять, що Дніпропетровська область проголосувала за Зеленського. А мені цікаво, чи проголосували б вони за нього як за губернатора для себе? Це на справді є проявом безвідповідального вибору.

І якщо президентська посада залишиться, я вважаю треба зробити штраф для тих, хто не прийшов на вибори. Хай невеликий. І друга ідея – щоб у другому турі було три людини. Щоб ми навчилися обирати.

- У Тимошенко відчувався певний брак ідей. За рахунок чого вона може пройти в парламент?

Насправді ідей ні в кого не було. Тимошенко прорахувалася в тому що… Вони задали дуже високу планку кампанії. Я маю на увазі Новий курс. Я ходив, дивився як гість. Деякі речі мені подобалися, деякі не сприймаю. Наприклад, питання про Суспільний договір. Я говорив, що так не робиться, бо ми маємо мати уявлення про те, яку Україну ми хочемо мати через 20 років. Але з економічної та інших точок зору там були цікаві речі. А люди не захотіли цього. Але насправді це треба робити. Як і інші речі.

Були, до речі, й інші кандидати, які намагалися вести змістовну кампанію. І кількість людей, які хочуть проголосувати змістовно, вона зростає. Треба якийсь просвітницький етап. Має бути відповідальність за майбутнє своїх дітей і внуків. Але я сподіваюся, що Тимошенко буде це продовжувати. Тому в неї насправді дуже хороша ситуація. В неї всі шанси є виграти парламентські вибори. Але не треба переходити на особистості, а вести кампанію на позитиві. І створювати коаліцію.

- Перша прес-конференція після екзит-полів і Порошенко перейшов на особистості, назвавши Зеленського маріонеткою Коломойського?

Це помилка. Перші особи не мають такого говорити. Якби це сказав би хтось з його глашатаїв, то це треба робити. Так само і Зеленському, йому треба щоб хтось говорив, наприклад, що Порошенко заробляє гроші на армії. Але це не перші люди мають робити.

- Сьогодні з’явилася інформація щодо НАТО і проходу кораблів через Керченську протоку. Чи потрібно Порошенко здійснювати цей прохід?

Я не впевнений, що це може щось здати. Бо це може бути сприйняте навпаки, що він провокує Росію, що він не хоче закінчення війни. По-друге, сьогодні тільки почався саміт НАТО в Вашингтоні, і ми не знаємо що вони приймуть. І як вони із собою далі будуть співіснувати.

Пам’ятаєте я згадував про паузу в зовнішній політиці? Зовнішня політика це дуже складна справа. І там дуже велику роль грають особисті контакти, коли ти можеш позвонити і щось вирішити. Я вам наведу один приклад. На Майдані, лютий-місяць, Громадська рада. Ми в ресторані, з нами двоє колишніх міністрів закордонних справ. Тоді почалися дії в Криму. І хтось говорить: треба екстрене засідання Ради безпеки ООН. І один з цих колишніх міністрів бере мобільний телефон, набирає міністра однієї з країн Балтики і говорить: слухай, тут така ситуація, нам треба щоб ви завтра скликали… І вони скликали. Тепер уявіть, хто з команди може це зробити?

Я з такою дуже обережністю і занепокоєнням думаю, що може статися і чи зможемо ми вирулити з такого… Бо відразу виникне вакуум. Бо коли перші особи спілкуються, це можна говорити про речі, які не можна сказати формально… Насправді це професія натяків, символів і жестів. І це все треба знати.

- Чи можливий сценарій відокремлення областей від України, як у третьому сезоні серіалу «Слуга народу?

Ні, насправді Зеленський буде дуже слабким президентом, я вже казав. Тому всі можуть заспокоїтися, що може відразу шось штормити. Та й треба дочекатись команди його, що вони будуть робити, які їхні кроки. Все, що повинно бути – воно буде. Головне, щоби ми прості громадяни зрозуміли, якщо ви проти Порошенка, це не означає, що треба голосувати за Зеленського. І навпаки. Треба йти голосувати за майбутнє України. А ви вже самі визначте, хто кандидатів може дати це майбутнє. І якщо ніхто не зможе, то навіщо тоді йти.

Дякую за розмову.

Поставити питання:

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Онлайн