Великий потоп в столиці: Чи варто киянам готувати гондоли на осінь

Але ж так було не завжди і в попередні роки місто якось справлялося з великим дощем. Про те, чому тепер вулиці Києва після зливи перетворюються на бурхливі річки і що чекає на столицю України восени – в сезон дощів, йшлося на онлайн- конференції Depo.ua 5 вересня.

- Є багато версій того, чому затоплює Київ, але найбільш розповсюджена – про колектори. Мовляв, зливоприймачі давно не чистили і вони погано пропускають великі протоки води, колектори забиті. Ви з цією версією згодні?

Це лише один з факторів, тому що насправді їх дуже багато. Неможна так просто взяти і сказати якусь одну причину. Якби це було якесь інше місто – тоді так, але враховуючи те, що це Київ, маємо сукупність факторів. Правобережна частина Києва – це майже гірське місто, це звичайно не Крим, не Карпати, але схили в нас досить високі, по сто метрів заввишки. Тому, враховуючи на такий рельєф зрозуміло, що вода, яка випадає під час опадів, не розповсюджується рівномірно. Вона з верхніх точок стікає до нижніх точок, тому нижні точки затоплюються. Тому що вони не ладні витримати таку кількість води.

І другий фактор – те, що колектори насправді застарілі. Наприклад зараз ми знаходимося на Хрещатику, тутешній колектор збудований наприкінці 19 сторіччя, ну і він вже трошки фізично застарілий. Він не може багато води прийняти через недостатньо великий діаметр, і зливостоків не так багато, як можливо, було б потрібно. Крім цього вода, коли потрапляє на вулицю, вона в колектор не одразу потрапляє, вона спочатку приходить через спеціальні камери, де вона накопичується, потім в колектор. І оцей шлях від камери до колектора найчастіше забивається: сміттям з вулиці, камінням, друзками бруківки. Все це накопичується там і потім стається так, що вода просто не ладна потрапити в колектор через те, що зливостоки забиті.

- Тобто – кинув недопалок – значить і ти винний в тому, що затоплює Київ?

Звичайно, тому що воно нікуди не дівається. Люди так собі гадають що той самий недопалок – якась дрібниця, а враховуючи скільки людей в Києві проживає…

- Один з наших читачів задає питання: "всі підземні переходи захаращені різним крамом, торгівці зливають в зливоприймачі брудну воду з під квітів, разом з листям, заварку з чаю і кави. Ви не вважаєте, що в тому, що затоплюються переходи вони самі винні?"

Ні, тому що підземні переходи знаходяться приблизно на тому самому рівні, що і підземні колектори річок. Ці підземні річки, зливоприймачі, системи дощової каналізації вони як правило не на великій глибині залягання. Тобто підземний перехід найчастіше знаходиться на тому самому рівні, що і колектор, просто вони можуть проходити паралельно. Ну якщо брати наприклад Хрещатик, колектори занурюються під підземні переходи, але там нема ніяких точок з'єднання. Тобто все окремо, воно ніяк не пов'язано

- А те що зливоприймачі забиті сміттям, брудною водою, листям?

Звичайно, що вони теж винні. Всі винні, бо багато людей… Мені здається, що недопалки – то головна причина усе ж таки. Тому в підземних переходах там же взагалі складніша система ніж на вулиці. Вони знаходяться приблизно на тому самому рівні, вода просувається дуже повільно і труби там меншого діаметру, наскільки я знаю. Перевірити їх фізично неможливо ніяк, тому що туди людина ніяк не пролізе. Труба може бути розміром з мій кулак, якщо туди потрапить два яблука і стане боком, вода вже не зможе проходити.

- І як її тоді проштовхнути?

Прочищати, промивати, під великим тиском подається вода і таким чином промивається.

- Тільки коли вже комунальники дізнаються, що воно забито, тоді вже приїжджають і чистять?

Так

- А якісь планові бувають огляди?

Я жодного разу за 12 років не зустрічав комунальників під землею

- Але хтось це має робити?

Ну звичайно, балансоутримувачі тих самих колекторів. Я бачив їх за 12 років тільки один раз в районі стадіону "Олімпійський" коли в рамках реконструкції стадіону до "Євро-2012" будували новий колектор. Вони там знаходилися тому що вони його будували. А так щоб вони там якісь огляди планові проводили – такого жодного разу не бачив.

- Тобто і ремонти не проводили?

Ремонти проводять тільки коли це досягає критичного стану. Дуже показово було тут неподалік на Басейній, на вулиці Еспланадній, де бізнес-центр "Парус", "Гулівер", там колектор почав просідати, бетонні плити потихеньку утворили таку невеличку пірамідку. Потім комунальники туди зробили такі собі милиці – залізні підпірки, які мали тримати оцю всю багатотонну конструкцію. Вони їх навіть ніяк не згуртували, тобто залізо почало ржавіти, рік за роком і тільки в минулому році вони нарешті спроміглися його перебудувати, прибрати оці металеві милиці, зробити нову стелю.

Але знову ж таки ще один фактор – враховуючи, що місто стародавнє в нас, колектори почали будувати ще на початку 19 сторіччя, перша чверть. Тобто давно. Будували їх дуже повільно і окремі ділянки в різний час, тому в нас складається така картина: є в нас річка Шулявиця, яка знаходиться в однойменному районі. Там виходить наступна ситуація.

Взагалі, як має виглядати колектор зливової каналізації? Це цілком логічно, що вода має потрапляти туди рівномірно, він має починатися вузьким. Як правило, вони починаються всі на схилах десь. Дам де води приймає небагато, він маленький, потім чим далі він просувається до точки витоку, він збільшується. Це як знаєте, гірська річка починається, і спочатку мало води, потім в неї вливаються нові струмки, вона стає більш ширша, так само і колектор спочатку маленький, а потім великий. А в нас в деяких місцях, от чому я згадав Шулявицю, тому що колектор будувався в різні часи, тому там, наприклад, під заводом "Більшовик" три метри діаметру труба. Потім в районі вулиці Гарматної починається колектор часів імперії, ще цегляний, метрів, наприклад, двадцять. Отакий що там можна просуватися як ото качки крокують. Тобто він різко з трьох метрів падає на таку висоту. Ну і звичайно, що коли вода накопичилася вже в великому цьому колекторі трьохметровому йде, вона зустрічає на своєму шляху підпір. І куди вона буде діватися? Звичайно що на поверхню повертатися, звідки вона і прийшла.

- А були якісь проекти це замінити? Всюди побудувати однакові

Це має бути грандіозне будівництво, пів міста зруйнувати і побудувати, це дуже важко і дуже-дуже затратно. Можна було б продублювати їх якимось чином, побудувати під тими ж самими вулицями якісь нові мережі. Ну знову ж таки проблема – новобудови які з'являються скрізь, там взагалі не будують дощову каналізацію. Вони побудували цілі квартали і там взагалі ніяких зливоприймачів. Так може щось робиться, але системного, об'ємного немає, щоб воно збирало воду звідусіль. Можливо вони там і роблять якісь зливостоки, але вони закінчуються не колектором, а ямою, куди вода потрапляє, сподіваючись на те, що її буде небагато, вона відстоїться, буде випаровуватись і все буде нормально. Але колектор це дуже складна система, ці всі колектори це як венозні артерії на мапі міста, вони ж всі поєднані між собою і все це потрапляє в Дніпро. Вода має проходити певний шлях, а вона нікуди не тече в таких новобудовах.

- І їх може затопити після сильної зливи?

Звичайно, будь коли.

- На яких ділянках ситуація зараз найгірша?

Враховуючи рельєф ми бачили нещодавно вулиця Еспланадна – долина підземної річки Клов, підземної річки Хрещатик. Це ж величезна яма, сюди потрапляє водозбір майже з усієї центральної частини міста. Хрещатик – це яма, всі вулиці: Мала Житомирська, Прорізна, Лютеранська вони всі круті. І вода стікає з них сюди донизу, дуже швидко. Якщо сильний дощ то дві-три хвилини і колектор річки Хрещатик вже переповнений

- І ситуація надалі буде погіршуватися з колекторами? Від чого це залежатиме, від дощів?

Звичайно що від дощів. А враховуючи що ситуація з кліматом в нас трошки починає змінюватись і якщо в нас почнуться тропічні дощі, такі як були цього літа, то це може повторюватись постійно.

- Питання від читача: "Як достукатись до влади з приводу цього питання?" Київська влада заявляє, що раніше таких дощів не було, тому і Київ не затоплювало, а тепер є і як наслідок маємо потоп. Раніше коли були великі дощі, Київ також топило? Наприклад в 19 сторіччі?

Були звичайно. Всі зараз полюбляють владу критикувати міську, я теж, скажімо, не в захваті, але тут не зовсім справедливо виходить по відношенню до місцевої влади, тому що насправді дощі були сильні і аномальні. Причому якщо брати всю Київську область як одне ціле, то наприклад на півночі області, колишній Чорнобильський район, Поліський, там де суцільні ліси – там усе літо майже дощів не було. А тут в нас сто кілометрів і просто… Останній цей дощ, коли на Еспланадній плавали машини – ну це був екстремальний, такі дощі бувають раз на 50 років.

І бувало звичайно, що вулиці затоплювало. Наприклад у 1904 році затопило вулицю Хрещатик і навіть затопило ресторанчик, який знаходився у підвалі і там загинула уся зміна, яка там працювала, близько 4 людей. Навіть серію листівок було випущено "Хрещатик після дощу", там видно дуже добре, як зруйновані всі ятки, кіоски, розбиті магазини. Видно як стоїть пожежна команда і викачує воду з підвалу.

- А тоді місцева влада якось компенсувала містянам втрати?

Наскільки я знаю ні. Взагалі місто часто підтоплювало, не тільки від дощу. На Подолі це взагалі була буденна річ.

- І навіть якщо зараз наша система була би в ідеальному стані, такий дощ би все одно призвів до потопу?

Так, і нереально зараз просто в цих умовах це виправити.

- А якось можна це оптимізувати? Може розширити діаметри труб? Якщо клімат Києва змінюється, як ми можемо підлаштуватися?

Головна проблема в тому що всі колектори дублюють існуючі вулиці. От уявіть собі: зараз ми хочемо перебудувати колектор, наприклад, під Еспланадною вулицею, там де плавали машини. Ми повністю зупиняємо рух на цій вулиці від Басейної і до стадіону "Олімпійський", розбиваємо асфальт і будуємо величезний колектор, десять на десять метрів – я навіть не знаю, якого він має бути розміром щоб забрати стільки води. В нас є такий єдиний колектор – колектор річки Либідь в районі Саперно-Слобідської вулиці і тут якраз можна покритикувати було б комунальників, тому що уся ця вода з Хрещатика, Басейної, Липок потрапляє потім в Либідь. Либідь це такий невеличкий рівчак брудний, який під час дощу перетворюється на Ніагарський водоспад. Уся ця вода тече у відкритому вигляді через либідську канаву через усе місто і потім в районі Диміївської площі, в районі маргаринового заводу вона потрапляє в колектор під Саперно-Слобідською вулицею. Це величезний колектор, найбільший зливовий колектор у Києві, каналізації зливової, атмосферної. 16 метрів він шириною і десь чотири заввишки і от він має приймати просто грандіозну кількість води яка потрапляє в Либідь. Але там наразі місцями накопичилося сміття заввишки з людський зріст. Ідеш по колектору, там можна дерева, холодильники "Донбас", рештки автівок – все, що завгодно.

- Трупи?

Це без перебільшення, трупів там дуже багато і їх там ніхто не шукає. Я брав участь в 2008 році в пошукових роботах коли загинули на Хрещатику, під час концерту Пола Макартні двоє молодих людей. Ми проводили пошуки під Саперно-Слобідською вулицею. Пожежники запустили брандспойт через люк і змивали ним оці сміттєві бархани. І ми, вся київська дігерська спільнота розбирали все це власноруч і знайшли двох безхатченків, ще, як то кажуть, свіжих. Їх ніхто не шукав.

- Вони потонули в колекторі?

Так, кожне літо таке відбувається. Безхатченки всю історію Києва проживали в колекторах, біля маленьких річок – там можна прати речі, води набрати, там нема поліції. Кожного літа на річці Либідь утворюються цілі колонії бомжів, враховуючи що поряд вокзал. Вони роблять собі житло з молоху, напиваються якихось фанфуриків і звичайно що вони в такому стані, що вже нікуди не подінуться. А Либідь перетворюється за три-чотири хвилини на Ніагарський водоспад, в неї перепад від витоку до гирла приблизно сто метрів, це як гірська річка. І вона під час дощу наповнюється усією дощовою каналізацією – 70 десь гектарів вона охоплює. І просто все на своєму шляху змітає. Все це потрапляє потім або в Дніпро, або, що буває найчастіше, воно осідає в цьому величезному колекторі в Либіді. Цей колектор мали чистити. Його будували наприкінці 70х років, коли зводили Південний міст, і це мала бути під'їзна дорога до Південного мосту. А колектор під нею, під дорогою. І зробили з боку Лисої гори спеціальний заїзд для техніки, яка мала чистити цей колектор, щоб заїжджав бульдозер і цей колектор повністю вичищала. Його чистять, але це робиться дуже повільно і результатів майже не приносить.

- Повільно чи рідко?

По-перше рідко, за останні 25 років – декілька разів, останній раз в минулому році його щось там намагалися почистити, половину почистили, а ближче до Деміївської площі так все і лишилося, величезні завали сміття. Щури там бігають такі симпатичні.

Чим небезпечно, що ці колектори забиваються з санітарної точки зору – в Києві каналізація роздільна. В нас мають окремо текти води побутової каналізації, тобто відходи життєдіяльності людини, і окремо – атмосферна каналізація. На відміну від Львова, наприклад, де все стікає в один величезний колектор і потім на виході проходить через фільтрувальні очисні споруди. В нас окремо, але під час дощу, коли води забагато, побутова каналізація – наші колишні сніданки, обіли і вечері, змішуються з атмосферною і потрапляє в Дніпро, без фільтрації. Цю воду потім вживають в різних містах України і це теж може призвести до різних наслідків.

- Ви почали розповідати про пошуки пари, що зникла під час концерту Пола Макартні

Взагалі їх було четверо – двоє встигли вилізти, а дівчина з хлопцем залишилися. Дівчина, я так розумію, злякалася і побігла за течією, хлопець за нею. Його згодом знайшли, а її – ні. Вочевидь вона в тому колекторі під Саперно-Слобідською. В цьому році вже 10 роковини були.

- Чого вони взагалі туди полізли?

Найрозповсюдженіша версія – заради того щоб послухати концерт сера Пола Макартні. На Хрещатику була купа людей, а в підземному Хрещатику нікого нема і там можна розміститися.

Але в той день було цілком зрозуміло, що буде дощ. В 2003 році два хлопці загинуло і вже було зрозуміло, що такого робити неможна. На вході в колектор оцієї дощової каналізації висить меморіальна дошка, присвячена цим хлопцям. Це були хлопці з київського дігерського клубу.

Це були дігери і вони не взяли до уваги, що буде велика вода?

Тоді прогноз погоди обіцяв, що дощу не буде, це по-перше, і в 2003 році ми майже нічого не знали, а вся техніка безпеки пишеться чиєюсь кров'ю. Вони нам показали своїм прикладом, що так робити смертельно небезпечно.

- Ви казали, що на Еспланадній можна побудувати великий колектор. В принципі, може є доцільність в тому, щоб справді зупинити там рух і зробити це, щоб вулицю більше не затоплювало?

Звичайно що є, але технічно це надскладно. Це справа довготривала і це величезні гроші. І знову ж таки, в районі стадіону "Олімпійський" колектор побудовано в 2009 році, тобто він новий. Тоді треба було розуміти, що треба робити щось більше. Але раніше такі колектори витримували. Ну а тут вже не витримали

- Не врахували, що може змінитися клімат?

Так. Будемо сподіватися, що такі зливи були винятками. Якщо таких дощів буде ще більше, машини, які тоді затопило, а так вони будуть пливти по Либіді в Дніпро. Це щось на кшталт цунамі. Це може бути.

- Ви не чули – київська влада після цих великих злив проводила перевірку стану колекторів?

Ні, не чув.

- А вони не звертаються до дігерів, не цікавляться у вас про стан речей, ви ж там буваєте, все бачите

Журналісти звертаються, щоб якимось чином привернути увагу, але результатів, як бачимо, поки що небагато

- Питання від читача: "В чому Київ недопрацьовує порівняно з іншими європейськими столицями щодо захисту від негоди?"

Я ж кажу, що недосконала система зливової каналізації. Ну і при такому рельєфі її вдосконалити дуже складно. Тут вода повністю робить що хоче. Я не знаю, може покидати місця в низині і переїхати вище, замість Хрещатика зробити природний національний парк, де бігатимуть олені і зайці. Їх топитиме час від часу…

Під Хрещатиком проходить чотири гілки різних комунікацій, зробити колектор більший – це хіба що якщо його кудись під землю глибше запускати. До речі це теж був би варіант.

Осі ці колектори будувалися відкритим способом, коли розривають яму, будують стіну, засипається земля і потім колектор функціонує. Але можна ще робити каналізацію глибокого залягання, брати приклад з метробудівців. Будувати глибинний тунель, метрів 20 під землю, щоб нічого не руйнувати і робити колектор метрів 6 діаметром, так як метро. Але це буде дуже дорого, надзвичайно дорого. Але ситуація б мала виправитися, вода б потрапляла в цей колектор глибокого залягання і виходила в Дніпро. І це реально зробити

- А скільки це буде коштувати?

Ну от скільки коштує будівництво метрополітену, декількох кілометрів тунелів. Враховуючи, що в нас метро не дуже й будується…

- Тобто залишається терпіти?

Ну а що робити, так

- Що ми можемо зробити?

Ми можемо під час дощу робити паперові кораблики і запускати їх (сміється). Я би рекомендував автомобілістам ретельно слідкувати за повідомленнями Гідрометцентру, стежити за метеорадарами і якщо насувається великий дощ, паркувати машини на підвищених місцях.

- Де ви точно не радите паркувати?

Заплава річки Либідь: Велика Васильківська, Антоновича нижня частина, після Жилянської і Саксаганського. Площа перемоги – скрізь де проходить річка Либідь. Подивіться на карті, річка Либідь і всі її притоки і там нічого не залишайте.

А Поділ – це відносно безпечне місце?

Так, тому що на Подолі майже нема великих річок, там вода розходиться рівномірно. Його затопить якщо Дніпро підніметься.

- А Хрещатик же першопочатково був болотом чи якоюсь низиною?

Так, текла річка, вона і зараз протікає, це оцей колектор сумнозвісний.

Хто придумав робити там центр міста?

Я довго про це думав і дійшов до думки, що вулиця Хрещатик стала центральною бо поєднала між собою три окремих Києва. Двісті років тому Київ фактично складався з трьох окремих частин, це було старе місто князівське, ще з часів Володимира, на схилах, місто нижнє, де жили ремісники і торгівці – це Поділ, і місто монахів та військовиків – Печерськ. Хрещатик дуже зручно об'єднує ці три окремі частини міста в одне ціле. І тому він став центром.

Хрещатик почали активно забудовувати на межі 18-19 сторіччя. Спочатку там в'язниця була на Майдані, базар був, потім почали будувати капітальні будинки і так поступово він перетворився на діловий центр.

- Комунікації там тоді проклали і з того часу не заміняли?

Так. Першу трубу почали будувати в 1830 роки і її просто увесь час модернізували, перебудовували. Кілька разів вона була зруйнована під час дощу – тоді теж були такі дощі, і потім заказали в архітектора Городецького (в ного була каналізаційна контора) проект нової Хрещатицької труби в кінці 19 сторіччя, він її збудував і вона досі існує. Старий цегляний колектор.

- Це хороша труба?

Дуже якісна, але на такі дощі вона не розрахована.

В останні роки будували якісь нові?

Локально будували нові колектори в місцях новобудов. Я маю на увазі не окремі житлові масиви – там взагалі нічого не будують, я маю на увазі, наприклад, там де колишня тютюнова фабрика братів Коган – це Євбаз, площа Перемоги

- Там де під час зливи потоп тепер

Так. Там був старий колектор, дореволюційний. Його зруйнували і зараз побудували новий колектор. Але, чесно кажучи, я там побував, подивився – можливо це підтоплення було через те, що… Ну як можна робити колектор з поворотом на 90 градусів?! Вода має іти рівномірно і не зустрічати на своєму шляху ніяких перешкод, чим швидше вона промайне, тим краще для міста.

Я так розумію, що це було зроблене з метою побудувати рівномірно зверху будинки. Тому що колектор під будинком не побудуєш ніяк, він розвалиться під тиском будинку. Вони одразу подивилися – отут в нас буде вулиця, тому нам треба так зробити, щоб вулиця була тут, тут, а тут в нас будуть будинки, отак щільно вони в нас будуть стояти, щоб якомога краще використати цей простір. Просто колектори вони ж займають місце і над ними нічого будувати неможна, там глибина залягання – 5 метрів. Збудувати над ним хмарочос – він через рік вже буде в колекторі.

В нас вже були випадки, коли колектор пробивали сваями. Був випадок коли на Позняках почали будувати торгівельний центр і пробили метро. Сваї стоять, будівництво просто призупинили і все.

- Питання від глядача: "Які у вас були найцікавіші знахідки під землею?"

З найстрашніших – мертві люди. З цікавинок – кінська підкова (вона тепер в мене висить на щастя) з Хрещатицького колектора. Раніше і коні гинули під час дощу, бували випадки на початку 20 сторіччя коли люди гинули тут. Були величезні зливостоки які під час дощу відкривалися і засмоктувало людей.

Дрібні монетки 19, 18 сторіччя. Приятель знаходив золоті монети. Один в нас є такий старий дігер, його цікавить в першу чергу матеріальне. Він лазить постійно по колекторах і шукає предмети старовини, і якось знайшов архієрейський хрест півкіло вагою, золотий, часів імператора Павла.