Імунолог Андрій Волянський: Про те, чи справді необхідне щеплення, небезпеку "індіанок" і вакцинацію здорового глузду

Публікуємо найбільш актуальні епізоди з інтерв`ю Андрія Волянського.

Про дискримінацію дітей за принципом "вакцинований/ не вакцинований"

"Існує закон України, якому 20 років – це Закон "Про захист населення від інфекційних хвороб". І стаття 15 цього закону говорить про те, що невакціновані діти не повинні допускатися до навчального процесу. Можна писати листи, про щось казати, але цей закон є і всі 20 років його треба було виконувати. А якщо назріла ситуація, їх треба міняти. Ситуація зі щепленнями вкрай непроста. Багато що міняється у науці. І багато вакцинологів вважають, що вакциновані діти так само можуть передавати різні інфекції. І це питання стає наріжним каменем між прибічниками та противниками вакцинації: дві принципово різні категорії людей протиставляються лише у сенсі того, що одні діти можуть відвідувати навчальні заклади, а інші – ні. Тобто відбувається дискримінація за ознакою "вакцинований/ не вакцинований" І це при тому, що повністю вакцинована дитина може, по-перше, захворіти, по-друге, передавати різноманітні інфекції. Дворазова вакцинація проти кору не захищає на 100% абсолютно всіх!"

Про вакцинаційний інфантилізм батьків

"Якщо дитина зовсім не щеплена, ризиків для її здоров`я набагато більше і в садочку, і в школі, і поза їх межами. При цьому батьки часто не усвідомлюють масштабів ризику і їм притаманний  такий вакцинаційний інфантилізм, адже вони самі були щеплені десь у 70-80 роки і у їхньому дитинстві до обов`язкового Календаря щеплень їхні батьки підходили дуже відповідально. Але сучасні батьки під тиском різноманітних навіяних страхів не вакцинують своїх дітей і піддають загрозі їхнє життя. Так без щеплення проти правця при певному інфікуванні рани навіть екстрена профілактика може не врятувати".

Про смерть школяра у Краматорську і різке зниження рівня вакцинації в Україні

"Саме з травня 2007 року показники обсягу вакцинації в Україні впали різко. Це сталося у зв`язку із конкретною ситуацією, коли у країні проводилась додаткова вакцинація проти кору та краснухи індійською вакциною. Через місяць у Краматорську помер вакцинований 17-річний хлопець. Кампанія була припинена, а через рік ця вакцина була утилізована. Але сталося непоправне – українці припинили вакцинуватися.

Далі були ще серйозні події. Лише у 2010-2011 роках почався зворотній тренд. А у 2015 році ми взяли курс на закупівлю лікарських засобів через міжнародні організації. З червня цього року закупівлі мляво відновилися, але через UNISEF, в Україні з` явилися у невеликій кількості бельгійські та французькі вакцини, а у великій – саме індійські (адже у фонді звикли закуповувати для країн третього світу). На сьогоднішній день ми маємо у холодильниках комунальних поліклінік близько 6 млн. доз "індіанки" АДСМ проти дифтерії та правця і близько 2 млн. доз вакцини АКДС. Все це вплинуло на формування дуже низького показника вакцинації".

Вакцинація за принципом "Шашки з піхов!" так само шкідлива як і невакцинація

"В нас стає все більше клінік, переважно приватних, де сучасні мислячі лікарі розуміють, що до вакцинації треба готувати. Я абсолютний прихильник вакцинації з 20-річним стажем. Але в той же час я ратую тільки за розумну вакцинацію, є хороший термін "персоніфікована вакцинація". Тобто ми не виконуємо календар, а вакцинуємо дитину із своєю імунною системою, своїми стосунками із світом, що виявляється у захворюваннях, певних відхиленнях. Вакцинація повинна бути достатньою для захисту, при цьому важливо запобігти її негативному впливу. Адже вакцинація несе певний ризик і ніхто не каже, що вона абсолютно корисна. Втім. Як і жарознижуюче, як і протизапальне. Є різні механізми дії, є різні вакцини, різні наслідки. Треба розуміти, що дитина чи дорослий готові до вакцинації. Іноді для цього треба обстежити, іноді після обстеження провести імунореабілітацію, вплинути на ті ланки імунної системи, які дали збій, виправити порушення. Так от персоніфікація полягає в розумінні того, що для однієї дитини і 4 доз може бути замало, а іншій і 2 дози сформують потужний напружений імунітет".

Яке обстеження перед вакцинацією можна вважати оптимальним і достатнім

 "Це залежить від багатьох факторів: анамнезу, скарг конкретного пацієнта та можливостей клініки. Навіть клінічний аналіз крові – це вже серйозна підмога. Я бачив десятки тисяч різних аналізів, і чітко знаю, що навіть при ретельнішому огляді педіатра, не виявляються процеси, про які свідчить той чи інший показник відхилення в дослідженні. Якщо дозволяють можливості,  дуже інформативною є імунограмма. Найчастіше негативний вплив на імунну систему надає хронічна інфекція сімейства герпеса, тому раджу зробити аналіз на виявлення саме цих інфекцій. А далі - по ситуації. Наприклад, якщо в дитини підвищений алергічний фон, треба обстежувати у цьому напрямку".  

Як брешуть з телевізора про індійські вакцини

 "У держави має бути інформаційна політика по відношенню до імунопрофілактики. Тобто держава має захищати імунопрофілактику. Але ця політика має бути чесною. Якщо з кількох сюжетів на телебаченні ми бачимо відеоряд про те, що індійське виробництво якісне і всі стандарти дотримані, а в результаті на камеру головна героїня вакцинує свою дитину бельгійською вакциною, зрозуміло, що щось тут не так. Справа в тому, що я 20 років займаюся вакцинацією і по зовнішньому вигляду можу визначити що то за вакцина".  

Чи така страшна дифтерія як її малюють

"Коли я навчався в медінституті, потім довго - імунопрофілактикою, я знав, що для підйому захворюваності на дифтерію необхідно два фактори: збільшення кількості невакцинованих та прихід нового, більш сильного штаму. Сьогодні колективного імунітету проти дифтерії не існує, тому що вакцина створює захист лише проти токсину, а не проти циркуляції і не проти інфікування. Вакцинація захищає людину від тяжких форм перенесення інфекції, читай – від смерті. Коли прийде в Україну аггравірований штам – ніхто не знає. Але це не привід не вакцинуватися. Ми відчули на собі дію такого потужного штаму в 93-94 роках, коли дифтерія унесла 700 життів, і кілька років навіть масова вакцинація не могла виправити ситуацію, і лише у 1996 році почалося зниження захворюваності. Я тоді був інтерном і мені пощастило побачити реальні випадки дифтерії.

Зараз спостерігається спалах дифтерії у Йємені, Венесуелі. Чи прилетить звідти штам – не знає ніхто. Так само - чи змутує місцевий штам. Але треба бути готовими захищати себе і своїх дітей. Дорослому достатньо здати аналіз крові та по кількості антитіл зрозуміти, що діє ще те щеплення, яке було зроблене 29 років тому. В нещепленої дитини цей імунітет треба створити".

Кір відступає: 200 хворих проти 3 тисяч

"Найсприятливіший для захворювання на кір був 2017. Коли у світі захворіло близько 150 тисяч. Сплеск зафіксований по всіх континентах. Україна практично абсолютний лідер – протягом двох років підйому 115 тис хворих. Європа нас нерівномірно наздоганяє. Для погіршення потрібний сірник, тобто заніс нового штаму. А він відбувається по-різному в різних країнах, до того ж різна кількість сприйнятливих до вірусу. Можна припустити, що підйом захворюваності в Україні вичерпав свій запас. Цієї осені ще буде збільшення захворюваності, але він буде поступово згасати. За даними МОЗ за останній тиждень 200 випадків на країну – це небагато, адже на піку на початку року було 3 тис). У наступному році спаде. Але підйому слід чекати через 3-4 роки".

Вакцина врятує навіть коли не влучить у штамм

"Грип цього року буде, але грип не "народний". Вже кілька десятків років ВООЗ, за допомогою національних центрів грипу, намагається прогнозувати штамми, головна особливість яких - неймовірна мінливість. Вже кілька років застосовується 4-штаммова композиція. А якщо штамми не потраплять у прогноз, чи буде захищати вакцина? Буде! Але у меншому ступені. Тому що більшість вакцин містить як мінливі структури, так і консервативні вірусні білки".  

Про унікальний експеримент з туберкульозом, який провела Україна

"Україна провела унікальний експеримент: в силу того, що протягом півтора року вакцини не завозилися, а російська вакцина втратила свою реєстрацію, протягом двох з половиною років (2014, 2015 та до вересня 2016 років) близько 800 тисяч новонароджених не отримала вакцину БЦЖ. Здавалося б катастрофа! Трагедія національного масштабу! Але сплеску дитячого туберкульозу не відбулося. Виходить, ця вакцина не така ефективна". 

Як МОЗ та UNISEF економлять на закупівлях вакцин

"Чому держава раніше закупала розщеплені вакцини, а тепер ні? Насправді МОЗ економить, в тому числі - на закупівлях. Враховуючи те, що сама країна вакцини не виробляє, ще за останні 5 років кількість придбаних вакцин зменшилась більш ніж у 2 рази! А UNISEF в принципі ніколи не закупав розщеплені вакцини, а завжди – найдешевші вакцини для найбідніших країн світу".

В якій вакцині зашкалює алюміній

"Треба намагатися йти шляхом зменшення сумарного вакцинального навантаження, в тому числі і стосовно алюмінію. Якщо індійська вакцина АДСМ для підлітків та дорослих містить в 3 рази більше алюмінію ніж харківська вакцина АДСМ, я запропоную обрати харківську".

Як Україні стати незалежною від чужих вакцин

"Я багато років працюю в Інституті імунології та мікробіології в Харькові. І колись ми мали свою виробничу базу. Цей завод був приватизований і став підприємством "Біолек" (АДСМ, АД, АС – проти правця та дифтерії).  На цьому заводі виробництво сертифіковане за стандартами JMP, виконується його повний цикл. В решті випадків це розлив та наклеювання стікерів. "Біопром" в Одесі не працює вже 20 років, в нього відщипують землю. І аби його реанімувати потрібна державна воля.

Але вакцини треба не лише виробляти, а й розробляти. І мій інститут –це останній оплот, де ще зберіглися лабораторії, вчені, люди, які вміють розробляти вакцини. Наприклад, є розробки вакцини проти дифтерії не лише антитоксичного складу, а й вакцини, що містять кліткові елементи, що дозволить. Але це залишається лише у звітах. Потрібно фінансування.  

Від маніпуляцій "вакцинація – летальний випадок" врятує лише відкритість

"У багатьох країнах світу існує реєстрація поствакцинальних подій та система відшкодування. Не завжди вдається довести зв`язок між проблемою та вакцинацією. Ми ж навіть летальні випадки у поствакцинальному періоді ховаємо і за нашою статистикою їх немає. Хоча зрозуміло, що діти молодшого віку помирають з різних причин, в тому числі і протягом місяця після щеплення. Статистика не ведеться, випадки приховуються, розслідування не проводяться. Треба міняти підхід, вводити відкритість, вести повноцінний діалог з батьками та громадськістю".